Як відстояти право на побачення з власною дитиною?

У кожного із батьків є право безперешкодно спілкуватися із своєю дитиною. Але іноді виникають обставини, через які можливість такого спілкування обмежується. Хочете дізнатися детальніше про способи вирішення спорів між батьками щодо участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею? Тоді ознайомтеся із правовою консультацією головного спеціаліста Дубровицького бюро правової допомоги Сарненського місцевого центру з надання БВПД Лідії Литвин.

Чинне сімейне законодавство зазначає, що мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини полягає у тому, що всі питання, які стосуються дитини, вирішуються за їх згодою. Проте частіше за все проблеми при здійсненні права на спілкування виникають при припиненні сімейних стосунків між батьками. Тому саме на цьому етапі доцільно вирішувати всі питання, пов’язані з правом на спілкування та безперешкодного побачення з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від неї. 

Як укладається договір між батьками щодо батьківських прав?

Частина 4 статті 157 Сімейного Кодексу  України надає право батькам укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. У ньому можуть бути зазначені будь-які важливі для сторін нюанси: місце спілкування, частота спілкування, періодичність, тривалість, необхідність присутності третіх осіб при спілкуванні тощо. Все це не повинно суперечити інтересам дитини.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та обов’язково посвідчений нотаріально. Встановлення у договорі положення про те, що той з батьків, хто проживає окремо, не може спілкуватися з дитиною, є недопустимим як таке, що порушує право останнього на спілкування з дитиною.

Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Крім того, у випадку, коли Ваше право на виховання та спілкування з дитиною в будь-який спосіб було обмежене, Сімейним кодексом України передбачено адміністративний та судовий захист порушеного права. 

Як вирішується спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї,  органом опіки та піклування?

В тих випадках, коли згоди щодо участі того з батьків, хто проживає окремо, у вихованні дитини, спілкуванні з нею, досягти не вдалося, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участі батьків. Право подати заяву про визначення порядку участі того з батьків, хто проживає окремо від дитини, у вихованні дитини та спілкуванні з нею має як той з батьків, хто проживає з дитиною, так і той, хто проживає окремо від неї.

Рішення органом опіки та піклування має виноситися перш за все з урахуванням інтересів дитини.

Орган опіки та піклування після ретельного дослідження всіх обставин життя дитини (ставлення до неї батьків, вік дитини, стан її здоров’я, прихильність до батьків і т. п.) пропонує батькам встановити той або інший порядок участі того з батьків, хто проживає окремо від дитини, у вихованні та спілкуванні, виходячи з рівності прав батьків. Якщо спір не вдається врегулювати, оскільки батьки не дійшли згоди, орган опіки та піклування виносить рішення, вказуючи в ньому порядок участі того з батьків, хто проживає окремо, у вихованні дитини, характер, місце, час, тривалість спілкування.

Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. 

А як вирішується спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї в судовому порядку?

У разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, і надалі чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (стаття 159 Сімейного кодексу України).

Судовий порядок захисту прав батьків, що проживають окремо від дитини є ще однією гарантією здійснення права на спілкування, яка передбачена чинним законодавством.

Розглядаючи спір, суд оцінює багато різних факторів, а саме:

·          ставлення батьків до виконання своїх обов’язків (наскільки той з батьків, що проживає окремо, дійсно бажає спілкуватися з дитиною, приділити їй увагу, витратити час);

·         особисту прихильність дитини до кожного з батьків (чи бажає сама дитина бачити того з батьків, хто проживає окремо);

·         вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров’я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (нездоровий спосіб життя одного з батьків може мати негативний вплив на дитину, що є підставою для суду у відмові у задоволенні позову про усунення перешкод у спілкуванні).

При розгляді судом таких категорій справ (спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе незаконно тощо) обов’язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

У своєму рішенні суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини. Це може бути:

·         періодичні чи систематичні побачення;

·         можливість спільного відпочинку;

·         відвідування дитиною місця  проживання того з батьків, який мешкає окремо тощо.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Слід зазначити, що особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. 

Чи мають право на участь у спілкуванні та вихованні дитини інші члени сім’ї?

Окрім того, законодавством гарантується право діда, баби, інших членів сім’ї на участь у вихованні та спілкуванні з онуком або онукою. Так, згідно із ст. 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

При цьому батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Таким чином, спілкування дитини і батьків є обов’язковою складовою частиною належного розвитку і виховання дитини. Чинне законодавство України чітко врегульовує правовий механізм захисту права на участь у вихованні дитини, яке мають як батьки дитини, так і інші члени сім’ї. Створення будь-яких перешкод щодо спілкування з дитиною, заборони на зустріч є порушенням прав другого з батьків, який проживає окремо від дитини.

Довідково! Відділ "Дубровицьке бюро правової допомоги" знаходиться за адресою: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 4. Телефони для довідок: (036) 58 20 006,  (097) 5205185.

 

Головний спеціаліст відділу

«Дубровицьке бюро правової допомоги»

Сарненського МЦ з надання БВПД

                                                                                                                            Лідія Литвин

 Податкова соціальна пільга. Хто має право і як нею скористатись?

Способи зекономити на сплаті податків існують різні. Сьогодні розкажемо про законний  спосіб  економії, а саме – про гарантовану державою для певної категорії громадян податкову соціальну пільгу.

Консультацію підготувала заступник начальника відділу «Дубровицьке бюро правової допомоги» Сарненського МЦ з надання БВПД, Юлія Швець.

Податкова соціальна пільга – це сума, на яку працівник, як платник податку на доходи фізичних осіб, має право зменшити свій загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати від одного роботодавця.

Така пільга застосовується до місячного доходу: заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо її розмір не перевищує суми прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня звітного року, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 гривень.

Наприклад, станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить – 2270 грн. Отже, розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга, впродовж цього року становить: 2270 грн. × 1,4 = 3178, в заокругленому розмірі становить 3180 грн. 

Хто має право на таку пільгу та в якому розмірі?

Кожен працівник, розмір доходів якого не перевищує 3180 гривень, має право на застосування загальної податкової соціальної пільги (далі – ПСП), розмір якої становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

В 2021 році пільга становить: 2270 грн х 50% = 1135 грн. Тобто, 3180 грн. (заробітна плата) – 1135 грн. (ПСП) = 2045 грн. – саме з цієї суми буде відраховуватись ПДФО.

Зверніть увагу, що пільга застосовується лише до заробітної плати отриманої від одного роботодавця та не стосується інших доходів (до прикладу, стипендії чи  доходів від підприємницької діяльності).

Оскільки, з 1 січня 2021 року мінімальна зарплата становить 6000 грн., тому фактично застосувати податкову соціальну пільгу можна не багатьом працівникам. За виключенням, до прикладу, тих, хто працює на неповний робочий день і через це розмір доходу буде меншим, ніж 3180 грн.

Особливості податкової соціальної пільги для працівників, що мають дітей

Граничний розмір доходу, який надає право на таку пільгу одному з батьків обчислюється як добуток граничного розміру доходу для застосування ПСП і відповідної кількості дітей (у 2021 році — 3180 грн х кількість дітей).

Тому, за наявності в працівника 2-ох і більше дітей до 18 років, граничний розмір доходу для ПСП зростає кратно кількості дітей та у 2021 році становитиме:

якщо двоє дітей — 6360 грн. (3180 грн. х 2);

якщо троє дітей — 9540 грн. (3180 грн. х 3) і т.д.

Слід мати на увазі, що право на збільшення розміру граничного доходу кратно кількості дітей має лише один із батьків, про що зазначають у відповідній заяві про застосування ПСП. 

Хто ж має право на «збільшені» розміри податкової соціальної пільги?

Податковим кодексом України визначено окремі категорії платників податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму ПСП, що дорівнює:

1)    100% суми пільги (1135 грн.) – платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, у розрахунку на кожну таку дитину. Наприклад, зарплата працівника, який має 2 неповнолітніх дітей, –  6200 грн., що не перевищує  граничний розмір доходу для застосування ПСП такому працівнику (6360 грн.). При застосуванні податкової соціальної пільги сума зарплати, з якої буде утримуватись податок на доходи фізичних осіб, становитиме:

6200 грн. (заробітна плата) – (1135 грн. х 2) (ПСП) = 3930 грн.

До речі, реалізувати право на податкову соціальну пільгу може тільки один з батьків.

2)  150 % суми пільги (1702,50 грн.) – платник податку, який:

-  є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

- утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

- є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

- є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

- є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю I і II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

- є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, крім осіб, визначених у пп.”б” пп.169.1.4 пункту 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

3) 200% суми пільги (2270 грн.), – платник податку, який є:

- Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями “За відвагу”;

- учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

- особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

- особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

!!! Варто зазначити, що особи, які мають статус учасників бойових дій внаслідок участі у боях у зоні АТО, не вказані в Податковому  кодексі,  як пільгова категорія платників, що мають право на збільшений розмір податкової соціальної пільги (150% чи 200%). Такі особи можуть скористатись пільгою на загальних підставах (ПСП становить 1135 грн). 

Як скористатись податковою соціальною пільгою?

Для того, щоб скористатись правом на податкову соціальну пільгу працівнику необхідно подати роботодавцю (якщо працює на кількох підприємствах, установах – одному на його вибір) заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги  та додати до неї документи, що підтверджують належність до категорій осіб, зазначених вище. Повний перелік таких документів визначений Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227.

Соціальна пільга почне застосовуватися з дня отримання роботодавцем такої заяви.

ВАЖЛИВО пам’ятати, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

1.      доходів платника податку, інших ніж заробітна плата.

2.      заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

3.      доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Якщо платник податку порушує вищевказані норми податкового законодавства, він втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть всім роботодавцям заяви про відмову від такої пільги із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. На підставі такої заяви кожен роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплаченого податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати.  Ця сума погашається за рахунок найближчої зарплати, а у разі, коли її  недостатньо – з наступної.

Право на застосування ПСП відновлюється з місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф були повністю сплачені.

Довідково! Відділ "Дубровицьке бюро правової допомоги" знаходиться за адресою: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 4. Телефони для довідок: (036) 58 20 006,  (097) 5205185.