«На
Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять
мучнів українців,
Славних,
молодих…»
П. Тичина
Тернистим шляхом ішла Україна до своєї незалежності. Стежина ця окроплена кров’ю
борців, що поклали свої життя на алтар служіння Батьківщині.
Дивна цифра - 300. Дуже часто
повторюється в історії. 300 спартанців, 300 козаків
під Берестечком… 300 юнаків
під Крутами. Кожен з них боровся за свою державу. Кожен з них загинув…
29 січня ми вшановуємо пам'ять 300 юнаків, що героїчно стали проти
4000-тисячної армії М. Муравйова. Подія ця відбулась рівно 100 років тому, та
вовік не згасне спомин про неї. Хто найвідданіше боровся за свою Батьківщину,
хто заради неї пішов на вірну смерть?... учні, студенти – цвіт української
нації. Вони ніколи не тримали зброї в
руках, були дітьми, та знали, за що бились.
У нашій школі не забувають про такі події. 29 січня було проведено лінійку
до 100-ї річниці Крутянської битви. Одразу після учнів 9-11 класів запросили на
відеолекторій, присвячений цим же подіям. Вчитель історії Котяй Ігор
Купріянович розгорнув сторінку книги української історії на сторінці «1918»,
збагативши тим самим знання учнів.
Мені чомусь запам’ятались слова Ігоря Купріяновича,що він мовив їх
наприкінці віделоекторію: « Вони боролись за те, щоб ми могли боротись нині».
Безсумнівно, битва під Крутами зламала хід української історії. Але, на жаль,
так нас нічому і не навчила:
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –
Понад все вони любили
Свій коханий край…
Котяй Соломія,
учениця 11 класу
