Лінійка до Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги

 

"Про що мовчать сумні солдата очі..."

(кожному воїну присвята... Пробачте нам нашу душевну сліпоту...)

Невже це все? Не буде більше болю?

Не буде залпів і безглуздих слів…

Я йшов вперед… і впав на полі бою,

Я вже помер, хоч жити так хотів...

Ми йшли у бій за покликом свободи,

Ми не змогли рабами в світі жить...

Ми йшли у люту спеку і в негоди,

Ми ж мали рідну землю боронить!

Я вже помер, та ні... жалю не маю…

Є просто щем нездійснених бажань,

Є сльози тих, кого я так кохаю…

І розпач їх, і стогін їх благань.

Я йду від вас... я йду тепер на небо,

Та залишусь навІки у серцях…

Не треба сліз… і болю більш не треба,

Лиш залишіть мій образ у думках.

Згадайте нас, брати мої по крові,

А ми вас захищатимем з небес.

Ми одягли вінки свої тернові

Щоб дух свободи зрештою воскрес..

Пам'ять про загиблих героїв  є в кожному з нас доти, доки ми пам'ятаємо їх.. Вони навіки залишаться у наших серцях, а пам'ять про них буде вічною!